Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пряний — прикметник … Орфографічний словник української мови
гострий — а, е. 1) Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати. 2) Який звужується, витягується на кінці. •• Го/стрий кут кут, величина якого менша від величини прямого кута, тобто менша за 90°. 3) Який добре сприймає що небудь;… … Український тлумачний словник
пікантний — а, е. 1) Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). Пікантний сир. 2) перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. || Не зовсім пристойний. Пікантний анекдот. || Який своїм… … Український тлумачний словник
посіл — со/лу, ч., спец. Те саме, що засіл 1). || Спосіб приготування з додаванням великої кількості солі та збереження на великий термін овочів, риби, сала та ін. Пряний посіл … Український тлумачний словник
прянистий — а, е, розм. Те саме, що пряний 3) … Український тлумачний словник
пряність — ності, ж. 1) Якість і властивість за знач. пряний. 2) Те саме, що прянощі … Український тлумачний словник
пряно — Присл. до пряний … Український тлумачний словник
гострий — I 1) (здатний колоти / різати); загострений (якому надано такої властивости); гостролезий (про знаряддя) 2) (звужений на кінці), загострений, гострокінцевий, гостроконечний Пор. шпилястий 1) 3) (з великою кількістю солі, прянощів, спецій),… … Словник синонімів української мови
пырний — на, не, Вр. Пряний, з гострим запахом … Словник лемківскої говірки
